Минає 11 років з дня загибелі Андрія Ільїна.
Ільїн Андрій Миколайович народився 28 серпня 1983 року у місті Дрезден, Німеччина, під час службового відрядження батьків, які були військовослужбовцями. Дитинство та юність провів у місті Світловодськ Кіровоградської області.
Закінчив загальноосвітню школу № 10 м. Світловодська. З юних років вирізнявся допитливістю та наполегливістю: одним із перших у школі опанував комп’ютерну техніку, займався велоспортом, любив риболовлю.
У 2005 році закінчив Кременчуцький інститут Дніпропетровського університету економіки та права (нині — Кременчуцький інститут Університету імені Альфреда Нобеля). Після навчання працював у Світловодській районній державній адміністрації, згодом — у телекомунікаційній компанії міста Кременчука Полтавської області.
У березні 2014 року був призваний до лав Збройних Сил України за мобілізацією. Лейтенант, командир взводу 17-го батальйону територіальної оборони «Кіровоград», з листопада 2014 року — 17-го окремого мотопіхотного батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади Сухопутних військ України.
22 січня 2015 року Андрій Ільїн загинув на блокпосту поблизу міста Горлівка під час масованого артилерійського обстрілу, здійсненого російськими збройними формуваннями. Внаслідок розриву снаряда він отримав смертельні поранення. Тіло Героя тривалий час не могли вивезти з тимчасово окупованої території.
11 лютого 2015 року Андрія поховали на Ревівському кладовищі у місті Світловодську. Без сина залишилися батьки.
За особисту мужність, високий професіоналізм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, і вірність військовій присязі Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року Андрій Ільїн був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Також посмертно нагороджений відзнакою Полтавської обласної ради «За вірність народу України» I ступеня, відзнакою «Народний Герой України», відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу».
8 червня 2015 року у Світловодську було відкрито дві меморіальні дошки на честь Андрія Ільїна: на під’їзді будинку по вулиці Захисників України, 3, де він мешкав і де проживають його батьки, та на фасаді загальноосвітньої школи № 10, у якій він навчався.
Минають роки, але пам’ять про Андрія Ільїна — захисника України, людину честі — залишається живою. Його життя і подвиг назавжди вписані в історію боротьби українського народу за свободу і незалежність.
