Відбувся Собор єпископів і Собор Української Православної Церкви
27 травня 2022 року в м. Києві в Свято-Пантелеймоновому монастирі відбувся Собор єпископів і Собор Української Православної Церкви за участі представників духовенства, чернецтва і мирян від кожної єпархії УПЦ.
Собор розглянув питання церковного життя, що виникли внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України. Під час роботи Собору тривала глибока дискусія про роль УПЦ в житті Української Держави та її народу.
УПЦ є Церквою українського народу і разом із своїм народом переживає біль і страждання від війни, знищення українських міст, вбивства безвинних людей і особливо дітей та загибелі наших військових.
Розділяючи біль свого народу і беручи до уваги бажання православного народу і духовенства всіх регіонів України, члени Собору УПЦ розглянули питання про визначення чіткої позиції щодо подій які відбуваються в нашій Державі.
За результатами роботи Собору УПЦ було ухвалено низку рішень, які однозначно свідчать про адміністративну, фінансову та кадрову незалежність Української Православної Церкви, з визнанням єдиного адміністративного центру в місті Києві (згідно Томосу, що був дарований Патріархом Алексієм у жовтні 1990 року).
Зокрема, зі Статуту про управління УПЦ було вилучені всі неоднозначні положення, що стосувалися нашого статусу. Фактично Собор підтвердив повноцінність нашої Церкви. Зокрема, тепер Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Київський і всієї України не входить до складу Синоду РПЦ. Архієреї УПЦ вийшли зі складу Соборів РПЦ. УПЦ перестає керуватися рішеннями РПЦ та керується виключно постановами Собору УПЦ та Собору єпископів УПЦ, перебуваючи в єдності з Помісними Православними Церквами.
Враховуючи численні звернення з проханнями від духовенства і вірних вимушених переселенців з різних країн, які є парафіянами УПЦ, Собор ухвалив рішення про відкриття українських православних парафій у тих країнах, де є на це потреба, в прямому підпорядкуванні УПЦ.
Члени Собору висловили глибоке переконання, що запорукою успіху міжрелігійного діалогу має стати не тільки бажання до відновлення єдності, але й щире прагнення вибудовувати своє життя на засадах християнської совісті та моральної чистоти.
Собор засудив війну як порушення Божої заповіді «Не вбивай!» (Вих. 20,13) і висловив співчуття всім, хто постраждав у війні.
Члени Собору мали міркування про позицію Патріарха Московського Кирила щодо військової агресії та висловили свою незгоду відносно такої.
Хочу особливо підкреслити, що виходячи з Рішень Собору, стає очевидним прагнення всієї повноти нашої Церкви засвідчити свою любов до своєї багатостраждальної Держави та українського народу, що і було відображено у відповідних діяннях Собору, шляхом внесення змін до Статуту про управління УПЦ.
Прийняття таких рішень є фактом, що підтверджує еволюцію церковного буття Церкви. Ми розуміємо, що ці рішення можуть не в повній мірі задовольнити очікування політичних інституцій і радикально налаштованої частини суспільства. Але на шляху діалогу ми мусимо проявити любов і повагу один до одного та намагатися разом вибудовувати єдність у союзі миру (див. Еф. 4, 3).
Усвідомлюючи непростий, сучасний етап життя Української Православної Церкви, просимо Вас приділити особливу увагу державно- церковним і міжконфесійним стосункам.
З боку влади та правоохоронних органів дуже важливо запобігти радикальним та деструктивним намірам, що призведуть до розпалювання релігійної ворожнечі. Маємо тверду надію, що в межах нашої Олександрійської єпархії всі разом ми дійдемо згоди та зробимо все можливе для того, щоб було припинено прояви агресії, захоплення парафій, тиск на священнослужителів і православний народ.
Закликаємо на Ваші труди Боже благословення.
З повагою, архієпископ Олександрійський і Світловодський Боголєп.
