Основні заходи боротьби з АЧС
З метою забезпечення стабільної епізоотичної ситуації на території громади та недопущення занесення африканської чуми свиней рекомендуємо власникам, які утримують поголів’я свиней посилити заходи профілактики недопущення АЧС.
Що необхідно знати пересічному громадянину про африканську чуму свиней (АЧС):
АЧС не становить небезпеки для людини;
людина опосередковано (забруднившись матеріалом від хворої, загиблої чи забитої свині) може перенести заразу на іншу територію, де є сприйнятливі тварини;
збудник хвороби тривалий час може зберігати свою життєздатність поза організмом.
АЧС - це:
гостра (ознаки хвороби розвиваються дуже швидко);
висококонтагіозна (надзвичайно заразна);
інфекційна (здатна до зараження, тобто може передаватись від однієї сприйнятливої тварини до іншої);
вірусна (на збудник не діють антибіотики, тому не має лікування);
хвороба (хворобливий стан організму - тварина виглядає підозріло, не так як завжди);
хвороба свиней (хворіють лише домашні та дикі свині).
Як відбувається зараження свиней:
шляхом безпосереднього контакту;
через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортні засоби; диких кабанів, бродячих тварин, птахів, мух та обслуговуючий персонал;
при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.
Є однією із найбільш небезпечних хвороб свиней, оскільки характеризується високою смертністю, значними економічними збитками, зумовлених відсутністю вакцини, запровадженням спеціального режиму для свиногосподарств, витратами на проведення моніторингових та діагностичних досліджень, організацію профілактичних та ліквідаційних заходів в разі загрози чи виникнення хвороби та торговельними обмеженнями, що запроваджуються для блокування її розповсюдження - вірус африканської чуми свиней не становить небезпеки для людини.
Щоб запобігти занесенню вірусу АЧС у господарство, необхідно:
утримувати свиней в приміщенні, дотримуючись закритого режиму роботи;
не дозволяти відвідувати господарство стороннім особам;
не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин;
не купувати тварин у місцях стихійної торгівлі;
не утримувати свиней в домашніх господарствах мисливцям, працівникам лісу та працівникам свиноферм;
не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину або продукти забою.
Збудник цього захворювання:
вірус, що містить ДНК і належить до родини Asfaviridae роду Asfivirus. Віріони – сферичної форми діаметром 175-215 нм.;
вірус стійкий до широкого діапазону температур і рН середовища;
у трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів;
у м’ясі від хворих тварин – до 155 днів;
копченій шинці – до 5 місяців;
у гною – до 3 місяців.
