Три роки з дня загибелі Героя
Сьогодні, 16 вересня 2025 року, минає три роки з дня загибелі нашого земляка, захисника України — Лозовського Олександра Валерійовича.
Олександр народився 7 березня 1986 року в місті Світловодськ Кіровоградської області. Навчався у Світловодській ЗОШ №10. Незважаючи на те, що був найменшим у класі, навчання йому давалося легко. Ще зі шкільних років він вирізнявся багатогранними талантами: самостійно навчився грати на гітарі, відвідував вокальний гурток. У час популярності брейкдансу разом із друзями створив групу, яка займалася його виконанням.
Після закінчення школи вступив до Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка за спеціальністю «Педагогіка й методика середньої освіти. Історія». Після третього курсу пішов до лав Української армії на строкову службу. Повернувшись, завершив навчання та отримав кваліфікацію вчителя історії та українознавства.
За спеціальністю не працював, адже захоплювався улюбленою справою — ремонтом комп’ютерної та телефонної техніки, що згодом стало його професією на довгі роки. Пізніше закінчив курси «Майстер із ремонту електроприладів». Працював у мережі «Dnipro-M» майстром.
Олександр був дуже талановитим і творчим: писав пісні, які швидко ставали популярними серед друзів, захоплювався фотографією, умів бачити красу у простих речах. Його знали всі у місті, адже він завжди був усміхненим, доброзичливим і щирим.
У червні 2022 року Олександр добровільно пішов до військкомату та став до лав Збройних Сил України. Служив у військовій частині А7361, 124 бригаді територіальної оборони ЗСУ.
16 вересня 2022 року він загинув під час виконання бойового завдання на Херсонському напрямку. Похований 20 вересня у рідному Світловодську.
Назавжди 36… Люблячий син, брат, батько, найкращий друг і товариш. У нього залишилися двоє синочків, яких він дуже любив.
За мужність та самопожертву нагороджений медаллю «Захисника Вітчизни» (посмертно).
Світла пам'ять про Олександра назавжди житиме у серцях рідних, друзів та всіх, хто його знав. Герої не вмирають — вони залишаються у нашій пам’яті.
Вічна слава і шана Герою!
