Обережно – сказ !
Згідно повідомлення ДУ «Кіровоградський центр профілактики і боротьби зі сказом МОЗ» виявлено сказ дикої тварини на території Великоандрусівської територіальної громади. Так, за результатами експертизи Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Кіровоградській області від 14.11.2025 року №004345 підтверджено сказ у лисиці, яка була застрелена при профілактичному відстрілі з метою вивчення ефективності пероральної вакцинації диких тварин проти сказу в мисливських угіддях с. Золотарівка Великоандрусівської територіальної громади.
Сказ – це особливо небезпечне інфекційне захворювання, яке може передаватись від тварин до людини. Основним джерелом вірусу сказу в Україні є лисиця червона, яка є найбільш масовим видом хижаків – приблизно 70% від загальної кількості хижаків. Сказ підтримується там, де щільність червоної лисиці досягає більше однієї голови на 1000 га угідь. Хвора лисиця може заражати інших тварин, в першу чергу, собак, котів, худобу, яка утримується на пасовищах. А це, в свою чергу, збільшує кількість хворих на сказ свійських тварин, наближаючи небезпеку до людини, яка може заразитися через укус або контакт із слиною.
Слід відмітити, що випадки сказу серед тварин розповсюджені на території Світловодської та Великоандрусівської територіальних громад. Так, за 2024 рік по двом громадам було зафіксовано 10 випадків сказу серед тварин. 4 випадки по Світловодській ТГ (із них лисиця – 1, коти – 2, телиця – 1) та 6 випадків по Великоандрусівській ТГ(із них собаки – 2, кіт – 1, сільськогосподарські тварини – 3). Також було зареєстровано 3 випадки нападу диких лисиць на мешканців с. Велика Скельова та с. Золотарівка.
За антирабічною допомогою через покус чи ослинення тваринами звернулось за поточний період 2025 року : по Світловодській ТГ – 105 осіб ( з них – 43 укусів домашніми тваринами, 58 – бродячими та 4 – дикими тваринами; по Великоандрусівській ТГ- 7 мешканців, серед них зафіксовано 6 укусів домашніми та 1 укус бродячою твариною.
В той же час слід відмітити, що укус тварини загрожує не тільки сильним переляком і рваною раною, а й можливістю заразитися смертельно небезпечним вірусом сказу. Хвороба протікає з важким ураженням нервової системи і без застосування невідкладних профілактичних заходів зазвичай закінчується смертю пацієнта.
У більшості випадків вірус сказу людям передають собаки (найчастіше бездомні), але джерелами інфекції також можуть стати коти, лисиці, вовки, кажани, їжаки. Імовірність розвитку сказу залежить від різних чинників: виду тварини, яка вкусила, кількості вірусу, що потрапив в організм, стану імунної системи людини і т. ін.
Не чекайте симптомів!
Інкубаційний період у сказу досить довгий: в середньому – від 1 до 3 місяців, але відомі випадки, коли хвороба розвивалася як набагато швидше (за 1,5 тижня), так і довше (через рік після укусу).
Початкові симптоми сказу: невелике підвищення температури тіла, біль і незвичайні відчуття (поколювання, пощипування, печіння) в місці укусу, проблеми зі сном, пригнічена або неспокійна поведінка людини. Однією з основних ознак розвитку захворювання є водобоязнь, утруднення при ковтанні рідини, поява судом при спробі попити або поїсти. Іноді з’являється аерофобія (боязнь протягів, руху повітря). Крім того, хворий стає буйним, гіперчутливим до зовнішніх подразників (яскраве світло, гучні звуки викликають судоми м’язів кінцівок), страждає підвищеним слиновиділенням, галюцинаціями.
ВАЖЛИВО!
Якщо симптоми хвороби вже проявилися, сказ стає практично невиліковним. У міру поширення вірусу по центральній нервовій системі розвивається прогресуючий і незворотний запальний процес у головному і спинному мозку. Тому заходи треба вживати відразу після укусу тварини, яка може бути заразна.
Приблизно в 20% випадків розвивається паралітична форма сказу, для якої характерний поступовий параліч різних груп м’язів, починаючи з місця ураження, в результаті людина гине від задухи.
Що робити?
Запобігти розвитку сказу здатна негайна ретельна дезінфекція рани: її потрібно мінімум 5 хвилин промивати водою з милом, після чого обробити краї розчином йоду або спирту. Також якомога швидше після укусу необхідно зробити щеплення антирабічною вакциною. Для цього слід звернутися до лікаря (інфекціоніста, травматолога) або в найближчий травмпункт (працює цілодобово). За наявності показань можливе введення антирабічного імуноглобуліну.
Ін’єкції вакцини проти сказу робляться 5 разів протягом місяця, іноді рекомендований також 6-й укол на 90-й день. Але профілактичний курс щеплень припиняється, якщо за твариною, що вкусила пацієнта, є можливість спостерігати, і через 10 днів у неї не виявляються ознаки захворювання.
Застосування інших вакцин одночасно з антирабічною не допускається.
Профілактика
Профілактика сказу полягає в регулярній вакцинації домашніх тварин. Важливо також уникати близького контакту з потенційно хворими тваринами (як домашніми, так і дикими), що можуть вкусити або подряпати. Вас має насторожити нетипова поведінка звірка: наприклад, якщо собака безпричинно проявляє агресію, лисиця в лісі не боїться людей, кажан активний у денний час тощо. Хвора тварина може бути як надмірно збудженою, так і навпаки – млявою або навіть паралізованою.
Людям, у яких є професійний ризик заразитися сказом (ветеринари, мисливці, дресирувальники, спелеологи, тваринники), рекомендується зробити профілактичне щеплення (курс з трьох уколів протягом місяця).
Шановні мешканці Світловодської та Великоандрусівської громад, за наявності у Вас собак, котів, не забувайте надавати їх для проведення профілактичних щеплень проти сказу в державні установи ветеринарної медицини. В разі виявлення у Ваших тварин неадекватної поведінки, вживайте заходів для ізоляції тварини та повідомляйте спеціаліста державної ветеринарної медицини. При нанесенні покусів чи подряпин хворою твариною, негайно звертайтесь до медичного закладу.
З повагою, лікар – епідеміолог Світловодського відділення Олександрійського районного відділу ДУ «Кіровоградський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Радмила Перепеляк
