Три роки пам’яті. Дмитро Левицький — у строю навіки
Левицький Дмитро Юрійович народився 19 жовтня 1971 року у місті Світловодську Кіровоградської області.
Навчався у загальноосвітній школі № 3, після закінчення якої вступив до Світловодського політехнічного коледжу, де здобув фах бухгалтера-економіста.
Працював на приватному підприємстві «Віктор і К», згодом — на Світловодському маслосирзаводі. У повсякденному житті був працьовитим, відповідальним, умів і любив працювати руками, завжди доводив справи до кінця та допомагав іншим. У вільний час захоплювався риболовлею.
Дмитро був турботливим сім’янином, щиро любив свою дружину та дітей.
5 грудня 2022 року він став на захист України, рідного дому та своєї родини, незважаючи на обмеження за станом здоров’я. Проходив службу на посаді стрільця-санітара, у званні солдата.
14 січня 2023 року Дмитро Левицький загинув унаслідок артилерійського обстрілу та безпосереднього бойового зіткнення з противником у районі міста Бахмут Донецької області, отримавши поранення, несумісні з життям.
24 січня 2023 року громада провела Захисника в останню путь. Похований на Алеї Слави поруч з іншими полеглими воїнами.
Минає три роки відтоді, як ім’я Дмитра Левицького стало частиною нашої спільної історії боротьби — історії, написаної ціною життя заради свободи України.
У Героя залишилися дружина, син та донька.
