Роковини незламності та болю
Сьогодні ми схиляємо голови перед пам’яттю двох земляків, які віддали найдорожче за нашу свободу. 6 березня 2022 року стало чорним днем для родин, друзів та всієї Світловодської громади. Минають роки, але подвиг Максима Деркача та Юрія Цвєткова назавжди закарбувався в історії нашої боротьби.
Максим Деркач (2001 – 2022)
Йому назавжди залишиться 21. Молодий, енергійний житель селища Власівки, який обрав шлях воїна одразу після строкової служби. Максим був оператором протитанкового відділення гірсько-штурмового батальйону.
Він загинув на Запорізькому напрямку, виконуючи надскладне завдання — мінування дороги, щоб зупинити наступ ворожої техніки. Максим діяв як справжній професіонал і патріот, стримуючи ворога ціною власного життя. У нього залишилися батьки та брат, для яких він назавжди залишиться усміхненим хлопцем, що мріяв про мирне майбутнє.
Юрій Цвєтков (1988 – 2022)
Людина з душею митця і серцем лева. Юрій був талановитим у всьому: співав, малював та створював унікальні татуювання для побратимів прямо на фронті, даруючи їм віру в перемогу.
З 2016 року він боронив Україну як доброволець. Останній свій бій Юрій прийняв у районі Сєвєродонецька. Врятувавши трьох поранених побратимів та власноруч завантаживши їх у БТР під вогнем, воїн виконав свій обов'язок до кінця. Його серце, що так палко любило Україну та дружину-військову Наталю, не витримало надлюдської напруги того дня... Юрій пішов до Небесного Легіону, залишивши по собі світлу пам'ять та малюнки на тілах і в душах побратимів.
