Світловодська державна податкова інспекція Головного управління ДПС у Кіровоградській області інформує

  • 68

Чи має право суб’єкт господарювання за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю пивом, здійснювати продаж інших алкогольних напоїв?

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та абзацу сьомого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) алкогольні напої це – продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно з п.п.14.1.144 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та абзацом дев’ятим ст. 1 Закону № 481 пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий алкогольний напій із вмістом спирту етилового від 0,5 відс. об’ємних одиниць, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, що відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203.

Отже, пиво відноситься до алкогольних напоїв, а відповідно до ст. 15 Закону № 481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Водночас відповідно до ст. 1 Закону № 481 місце торгівлі – це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пива – без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, – торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Разом з тим, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) при здійсненні господарської діяльності мають враховувати норми ст. 153 Закону № 481, якою встановлені обмеження щодо продажу алкогольних напоїв.

Отже, чинним законодавством не передбачено отримання окремих ліцензій на роздрібну торгівлю пивом та іншими алкогольними напоями. Ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями є документом, що надає право здійснювати діяльність з реалізації алкогольних напоїв за визначеним місцем торгівлі. При цьому суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на продаж пива у місці торгівлі площею менше 20 кв. метрів, не має права здійснювати продаж інших алкогольних напоїв у такому місці торгівлі.

 Фізична особа - підприємець, яка не використовує РРО, надає покупцеві інший розрахунковий документ

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області нагадує фізичним особам – підприємцям, що ФОП – платник єдиного податку, який має право не застосовувати РРО та/або ПРРО, зобов’язаний надати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця.

Відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України із змінами та доповненнями до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Разом з тим, п. 15 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1023).

Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену Законом № 1023, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Таким чином, у разі ненадання на вимогу покупця товарів (послуг) відповідного документа фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, притягаються до відповідальності, передбаченої Законом № 1023.

Спрощенці 1 та 2 груп на час відпустки або хвороби звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця

В Головному управлінні ДПС у Кіровоградській області інформують, що відповідно до пункту 295.5 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

При цьому, якщо хвороба розпочалась до 20 числа місяця та закінчилась у наступному місяці, то такий платник звільняється від сплати єдиного податку лише за календарний місяць, в якому почав хворіти, а за наступний календарний місяць, в якому відповідно до листка непрацездатності хвороба закінчилась, сплачує єдиний податок відповідно до норм Податкового кодексу.

Про відпустку або відпустку в зв’язку тимчасовою непрацездатністю підприємець повідомляє  податковий орган, подавши заяву в довільній формі з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності.

 Щодо подання звітів по єдиному внеску за 2021 рік для фізичних осіб – підприємців

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області повідомляє про подання звітів по єдиному внеску за 2021 рік для фізичних осіб – підприємців, які у 2021 році подали до державного реєстратора наміри на припинення підприємницької діяльності.

Податкові органи здійснюють свою діяльність в межах Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 294.6 ст. 294 ПКУ у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

Наказом міністерства фінансів України від 09.12.2020 №752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578» (далі – Наказ №752) внесено зміни, зокрема, до форми Податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця (далі – Декларація), які подаються за податкові звітні періоди 2021 року. З 01.01.2021 форму податкової декларації платника єдиного податку доповнено додатком 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Згідно з приміткою 8 до Декларації додаток 1 є невід’ємною частиною такої декларації, подається та заповнюється фізичними особами - підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2 та 296.3 ст. 296 ПКУ, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 2 Наказу №752 визначено, що Декларація подається за формою, затвердженою Наказом №752, за податкові звітні періоди 2021 року.

Фізичні особи – підприємці, платники єдиного податку четвертої групи до 01 січня 2022 року подають Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за №460/26905 (далі – Порядок №435), згідно з додатком 5 до Порядку №435.

Фізичні особи – підприємці, які перебували на загальній системі оподаткування подають до податкових органів Звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску згідно з додатком 5 до Порядку №435 до 01 січня 2022 року.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність у сфері обігу пального!

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області звертає увагу суб`єктів господарювання, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481), відповідно до якого з 01.07.2019 запроваджено ліцензування діяльності суб’єктів господарювання, що здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Так, відповідно до Закону № 481 ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального видаються терміном на п’ять років.

Плата за ліцензії зараховується до місцевих бюджетів, і складає:

- на право зберігання та виробництва пального - 780 гривень на рік;

- на право роздрібної торгівлі пальним - 2000 гривень на рік;

- на право оптової торгівлі пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним - 5000 гривень за кожне таке місце на рік;

- на право оптової торгівлі пальним, за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним - 10000 гривень за кожне таке місце на рік.

Ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

Ліцензія на право роздрібної, оптової торгівлі пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі пальним та зберігання пального видається за заявою суб’єкта господарювання до якої додаються наступні документи:

- документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію з відміткою банку про сплату;

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, на якій буде розташований об’єкт роздрібної торгівлі пальним, діючі на дату подання такої заяви;

- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат готовності про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Внесення річної плати за ліцензії на зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним необхідно здійснити до дати подання заяви за реквізитами рахунків, які можна отримати в територіальних органах Державної казначейської служби України або Державної податкової служби України за місцем здійснення такої діяльності.

За здійснення господарської діяльності без отримання ліцензії передбачена відповідальність згідно Закону №481 у таких розмірах.

За роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії – 250 тис. гривень та за оптову торгівлі пальним і зберігання пального без наявності ліцензії – 500 тис. гривень.

Окрім того, з початку року за результатами проведених фактичних перевірок в сфері обігу пального застосовано фінансові санкції на загальну суму 2,1 млн. гривень, а саме:

- за здійснення оптової торгівлі пальним без відповідних ліцензій - 1 млн. гривень.

- за здійснення зберігання пального без відповідної ліцензії – 500 тис. гривень.

- за порушення в сфері наявності та реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників обсягу пального - 300 тис. гривень.

- за порушення в сфері реєстрації платником акцизного податку – 150 тис. гривень.

- за порушення в сфері своєчасного подання до органів ДПС електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального – 150 тис. гривень.

Вчасна сплата податкових зобов’язань – запорука виконання важливих соціальних програм і виплат

 

 

Головне управління ДПС у Кіровоградській області інформує, що згідно з Податковим кодексом України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановдених цим Кодексом.

Вчасна сплата податкових зобов’язань є запорукою виконання важливих соціальних програм і виплат, а також передмова фінансової стабільності нашої держави.

Наявність податкового боргу залежить від свідомих дій самого платника податків та усвідомлення ним міри відповідальності за такі дії. В результаті несплати платником податків задекларованих сум, або донарахованих сум, узгоджених платником податків, у такого платника податків виникає податковий борг, існування якого надає право податковому органу на застосування заходів стягнення стосовно такого платника податків.

Процедура погашення податкового боргу поєднує у собі застережні заходи, а саме: направлення податкової вимоги, першочергове самостійне визначення боржником джерел погашення податкового боргу, реєстрація податкової застави, розстрочення сплати грошових зобов’язань та податкового боргу; а також заходи примусового характеру – стягнення податкового боргу інкасовими дорученнями (розпорядженнями) на підставі рішення суду, стягнення готівки (рішення суду), звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах, адміністративний арешт, реалізація майна, яке знаходиться в податковій заставі та ін.

Отже скорочення податкового боргу є одним із пріоритетних напрямів роботи податкової служби. Адже це додаткові надходження, той резерв, який направляється, зокрема, на виконання дуже важливих на сьогодні соціальних зобов’язань перед громадянами.

Тому закликаємо платників податків працювати виключно у законодавчому полі та своєчасно сплачувати до бюджету  податки та збори.