Мавпяча віспа: що варто знати про неї
Мавпяча віспа – це рідкісне вірусне захворювання, що передається людині від тварин (вірусний зооноз), із симптомами, дуже подібними до тих, що спостерігалися у минулому у хворих на віспу. Вірус віспи мавп належить до роду Опроксивірусів (Orthopoxvirus), як і вірус натуральної віспи та вірус коров'ячої віспи, який використовується у вакцині проти натуральної віспи. Вірус мавп менш заразний. Хвороба протікає у легшій формі у порівнянні з звичайною віспою, але здатна надзвичайно інтенсивно поширюватися.
Наразі випадки мавпячої віспи виявлені в 36 країнах. Починаючи з 13 травня 2022 року в Європі зареєстровано понад 12 тисяч ймовірних та підтверджених випадків інфекції. В Україні випадків захворювання на мавпячу віспу наразі не зафіксовано.
Як можна заразитися на мавпячу віспу
Вірус передається при вдиханні великих крапель слини під час тісного контакту обличчя до обличчя, при взаємодії з рідинами хворого або зараженими речами, під час статевого акту. У тіло вірус проникає через пошкодження на шкірі, а також слизові оболонки очей, рота чи носа.
Від тварини (мавп, щурів, білок) людина може інфікуватися при укусах або подряпинах, а також через вживання неналежним чином приготованого м’яса інфікованої тварини.
Які проявляється мавпяча віспа
Інкубаційний період (час від зараження до появи симптомів) віспи мавп зазвичай становить 6-16 днів, але може змінюватись від 5 до 21 дня.
Починається хвороба такими проявами: високою температурою, головним болем, болем у м’язах, у спині, збільшенням лімфатичних вузлів, ознобу, слабкості.
Протягом 1-3 днів (іноді довше) після появи лихоманки у хворого з'являється висип, що часто починається на обличчі, потім поширюється на інші частини тіла. Вражає обличчя (у 95% випадків), долоні та підошви стоп (у 75% випадків). Уражаються також слизові оболонки порожнини рота (у 70% випадків), статевих органів (30%) та кон'юнктиви (20%), а також рогівка.
Висип під час мавпячої віспи послідовно розвивається від макул (уражень з плоскою основою) до папул (злегка піднятих над поверхнею шкіри твердих уражень), везикул (вогнища, заповнені прозорою рідиною), пустул (вогнища, заповнені жовтуватою рідиною) і кірочок, які висихають і відпадають. Кількість уражень коливається від декількох до кількох тисяч. У важких випадках ураження можуть зливатися, поки великі ділянки шкіри не відшаровуються.
Мавпяча віспа, як правило, є хворобою, яка проходить самостійно, симптоми тривають від 2 до 4 тижнів.
Важкі випадки частіше зустрічаються серед дітей, пов’язані зі станом здоров’я пацієнтів та характером ускладнень. Особи з дефіцитом імунної системи хворіють важче.
Як запобігти захворюванню на мавпячу віспу
Основним способом запобігання поширенню інфекції залишається підвищення рівня знань про цю недугу, шляхи її передачі та фактори ризику. Вивчайте інформацію про симптоми вірусу, способи передачі та інші фактори ризику.
Уникайте тісних контактів із людьми, які виглядають не здоровими та можуть бути інфіковані вірусом віспи.
Регулярно мийте руки з милом та використовуйте дезінфекційні засоби для рук на спиртовій основі. Захищайтеся під час статевого акту.
Не наближайтесь і не торкайтеся диких або бродячих тварин.
Їжте тільки те м'ясо, яке пройшло ретельну термічну обробку.
Стежте за станом свого здоров'я, і ??при підозрі на захворювання обов'язково звертайтеся до лікаря.
