ОБЕРЕЖНО: НЕБЕЗПЕЧНІ ХІМІЧНІ РЕЧОВИНИ!
Х Л О Р
ХЛОР (СІ) - зеленувато-жовтий газ з характерним запахом. Слаборозчинний у воді. Сильний окислювач. Не горить. Зберігається у зрідженому виді під тиском. При виливі переходить в газоподібний стан. У 2,5 рази важчий за повітря, тому скупчується на низинних ділянках поверхні, у підвалах, тунелях.
Гранично допустима концентрація – 1мг/м3. Дія протягом 30-60 хв. у межах 100-200 мг/м3 небезпечна для життя, а вища концентрація викликає миттєву смерть.
Небезпека для людини. При вдиханні можливий смертельний наслідок. Пари сильно подразнюють слизові оболонки та шкіру, викликають їх опіки. При виливі забруднює водойми.
Перші ознаки отруєння: різкий біль за грудиною, сухий кашель, блювання, задуха, порушення координації рухів, різь в очах, сльозотеча.
Засоби індивідуального захисту: ізолюючий протигаз. Ізолюючий костюм, гумові чоботи і рукавиці. Промислові протигази марки А, В, БКФ, Г, цивільні та військові протигази. Ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або 2% розчином питної соди.
Долікарська допомога: Винести потерпілого на свіже повітря. Дати подихати зволоженим киснем. При відсутності дихання зробити штучне дихання методом «рот в рот».
Слизові та шкіру промити 2% розчином питної соди не менше 15 хвилин.
Пам’ятайте! Постраждалим від отруєння небезпечними хімічними речовинами допомогу надають на чистому повітрі поза межами зони хімічного зараження.
ПАМ'ЯТКА Радіаційна аварія
При радіаційній аварії – основними вражаючими факторами є радіаційний вплив і радіоактивне забруднення.
Радіаційний вплив на людину полягає в порушенні життєвих функцій різних органів (головним чином органів кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту) і розвитку променевої хвороби під впливом іонізуючих випромінювань. Радіоактивне забруднення викликається впливом альфа-, бета- і гама- іонізуючих випромінювань і обумовлюється виділенням при аварії продуктів розподілу ядерної реакції (радіоактивний шлак, пил, осколки ядерного продукту), а також утворенням різних радіоактивних матеріалів і предметів (наприклад, ґрунту) у результаті їхнього опромінення.
Що робити при оповіщенні про радіаційну аварію ?
Знаходячись на вулиці, негайно захистіть органи дихання: хусткою (шарфом) і поспішіть укритися в приміщенні. Виявившись в укритті, зніміть з себе верхній одяг і взуття, помістіть їх у пластиковий пакет і прийміть душ. Закрийте вікна і двері. Увімкніть телевізор і радіоприймач для одержання додаткової інформації про аварії із вказівок місцевої влади. Загерметизуйте вентиляційні отвори, щілини на вікнах (дверях) і не підходите до них без необхідності. Зробіть запас води в герметичних ємностях. Відкриті продукти загорніть у поліетиленову плівку і помістіть в холодильник (шафу).
Для захисту органів дихання використовуйте респіратор, ватно-марлеву пов'язку або підручні вироби з тканини, змочені у воді для підвищення їхніх фільтруючих властивостей.
ЙОДОВА ПРОФІЛАКТИКА:
При одержанні вказівок через ЗМІ, щодо радіаційних викидів проведіть йодну профілактику:
приймаючи протягом 7 днів по одній таблетці (0,125 г) йодистого калію, а для дітей до 2-х років – 1/4 частина таблетки (0,04 г);
при відсутності йодистого калію використовуйте йодистий розчин: три-п'ять крапель 5% розчину йоду на склянку води, дітям до 2-х років - одну-дві краплі.
Що робити на радіаційно-забрудненій місцевості ?
Для попередження або ослаблення впливу на організм радіоактивних речовин:
• виходіть з приміщення тільки в разі потреби і на короткий час, використовуючи при цьому респіратор, плащ, гумові чоботи і рукавички;
• на відкритій місцевості не роздягайтеся, не сідаєте на землю і не куріть, виключіть купання у відкритих водоймах і збір лісових ягід, грибів;
• територію біля будинку періодично зволожуйте, а в приміщенні щодня проводьте ретельне вологе прибирання із застосуванням миючих засобів;
• перед входом у приміщення вимийте взуття, витрусіть і почистіть вологою щіткою верхній одяг;
• воду вживайте тільки з перевірених джерел, а продукти харчування - придбані в магазинах;
• ретельно мийте перед їжею руки і полощіть рот 0,5%-им розчином питної соди.
Дотримання цих рекомендацій допоможе уникнути променевої хвороби.
Ватно-марлева пов’язка своїми руками
Як зробити ватно-марлеву пов’язку своїми руками у домашніх умовах.
Ватно-марлева пов'язка складається із звичайної медичної марлі, складеної в три-чотири шари. Між шарами марлі можна прокласти вату. Стандартна пов'язка має прямокутну форму і чотири зав'язки.
Ватно-марлева пов’язка своїми руками
Ватно-марлева пов'язка виготовляється із шматка марлі розміром 100 X 50 см.
Його розстеляють на столі, посередині на площі 30 X 20 см кладуть шар вати завтовшки 1-2 см (якщо немає вати, то її замінюють марлею в 5-6 шарів). Вільний край марлі по довжині загинають з обох боків на вату, а на кінцях роблять розрізи (30-35 см) зав'язки закріпити та обшити.
Пов'язка повинна добре закривати ніс і рот, тому верхній її край має бути на рівні очей, а нижній — заходити за підборіддя. Нижні кінці зав'язують на тім'ї, верхні — на потилиці. Для захисту очей необхідно надіти спеціальні окуляри, які щільно прилягають до обличчя.
При викиді хлору ВМП змочити - 2 % розчином соди.
При викиді аміаку ВМП змочити -5 % розчином лимонної кислоти.
