У жорстокій війні загинув наш земляк Сергій Павленко
Знову у Світловодській громаді сумна звістка. Захищаючи рідну землю від російських загарбників загинув молодший сержант Павленко Сергій Борисович.
Народився Герой 5 січня 1983 року у м. Світловодськ. У 2000 році закінчив Світловодську ЗШ № 2, після чого вступив до Світловодського ПТУ № 5 на спеціальність — оператор комп’ютерного набору. Згодом навчався в Дніпродзержинському спортивному технікумі.
З 2002 по 2004 проходив військову службу. Після чого Сергій працював на Крюківському вагонному заводі зварювальником, а потім у будівельній організації м. Бердянська.
2017 по 2020 рік захисник служив по контракту в ЗСУ, обороняючи східні території України під час АТО.
З перших днів повномасштабної війни Сергій, не вагаючись, пішов захищати Україну, серед побратимів мав позивний «Борісич».
Герой був справжнім патріотом та любив свою країну, зі слів рідних під час служби за контрактом зробив татуювання Герба України біля серця на грудях.
У бою в Донецькій області отримав важке поранення — контузію, перелом лівої ноги й ампутація правої ноги. Був прооперований та доставлений у Дніпропетровський госпіталь, де на наступну ніч його серце зупинилось.
Побратими по службі назавжди запам’ятають Борісича, як мужнього і відважного воїна, який сміливо виходив на всі бойові завдання в найгарячіші точки, на нього завжди можна було покластися.
Крім того, Сергій своїми силами організовував забезпечення свого підрозділу додатковим екіпіруванням та спорядженням.
У загиблого залишились мати, дружина, донька та сестра. Сергій був єдиним чоловіком у родині.
Про Сергія пишуть: «У мене язик не повертається казати про Сергія в минулому часі… Він не мав недоліків — це особливість його особистості. Бабуся і мама виховали справжнього Чоловіка, добрий, порядний, ввічливий, чесний, відповідальний, мужній, сильний, ніколи просто так не кидав слова на вітер. Він таким був, є і буде в моєму серці та серцях рідних і близьких назавжди. Усі ми сподівались, що Сергій одужає. Тепер, ти брат у бабусі, вона тебе смачно пригостить твоїми улюбленими стравами…»
Герой, воїн, захисник, відважний син своєї Батьківщини. Він був справжнім патріотом України, незламним Воїном, котрий боронив її суверенітет стільки, скільки мав сил, віддавши найдорожче — власне життя за вільне майбутнє кожного з нас.
Висловлюємо щирі слова співчуття рідним та близьким. Поділяємо ваше горе, сумуємо разом із вами, підтримуємо вас у годину скорботи… Нехай Господь допоможе пережити біль непоправної втрати! Низько схиляємо голови перед мужністю Воїна.
