Сучасний ліцей. Вимоги до його створення, процес реформування та позиція Міністерства освіти і науки України
ШКІЛЬНІ ЛІЦЕЇ В УМОВАХ ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІОДУ
Сучасний ліцей – це особливий, професійно орієнтований заклад освіти, головною метою якого є здобуття профільної освіти, тобто, забезпечення всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення обдарувань, соціалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві, має прагнення до самовдосконалення і здобуття освіти упродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору професії та самореалізації, громадянської активності; завданням ліцеїв є формування в учнів компетентностей, визначених Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та державними стандартами.
Головна відмінність ліцею від інших закладів освіти полягає в тому, що ліцей орієнтований на практичну діяльність. Освітній процес здійснюється за обраним навчальним закладом профілем і орієнтований на освоєння майбутньої спеціальності.
Діти, які зараз ходять до 6 класу школи, за 4 роки мають продовжити навчання у академічному або у профільному ліцеї. Щоправда, такі ліцеї будуть далеко не в кожній громаді. На національному рівні триває дискусія про те, як має бути організована, як фінансуватиметься і як працюватиме мережа старшої профільної освіти в Україні.
Як відомо, чинний закон «Про повну загальну середню освіту» передбачає, що до вересня 2024 року в Україні має бути сформована мережа закладів старшої профільної освіти академічного або професійного спрямування, котра має запрацювати вже у вересні 2027 року.
Тобто діти, які зараз вчаться в 6 класі, через 4 роки мають піти не до 10 класу, а до академічного ліцею чи професійного коледжу.
Здавалося б, всі засновники закладів загальної середньої освіти, яким є і органи місцевого самоврядування, мають у законі підстави і чіткі дедлайни, щоб не чекати, а вже розробляти плани формування нової освітньої мережі. І дійсно більшість громад почали оптимізацію. Але щоб виконати усі норми закону, необхідні чіткі критерії формування мережі закладів старшої профільної школи, зокрема щодо їхньої доступності, фінансування та профілізації.
Міністерство освіти і науки України за організаційної та експертної підтримки Швейцарсько-українського проєкту DECIDE – «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» продовжує серію заходів, спрямованих на розробку Стратегії впровадження старшої профільної освіти.
Чергове обговорення у межах розробки Стратегії реформи, яке відбулося 13 грудня в Києві, було присвячене роботі над критеріями моделювання мережі академічних ліцеїв.
Позиція Міністерства
Заступник Міністра освіти і науки України Андрій Сташків наголосив на питаннях профілізації в старшій школі:
«Коли ми говоримо про мережу ліцеїв, варто брати до уваги не лише форму, а й зміст, тобто – профілізацію, кількість предметів і можливості учнів обирати їх. Цей вибір має бути досить широким, охоплювати різні галузі. А отже в ліцеї, де багато профілів і предметів, не може вчитися мало учнів. Це точно має бути великий заклад, з великою кількістю учнів, щоб можна було сформувати певні групи за вибором. Але при цьому ми розуміємо, що у великих містах – обласних центрах ліцеїв може бути більше і вони будуть умовно монопрофільні, а отже не такі великі. І це теж треба враховувати, моделюючи мережу…».
Друге питання - далеко не кожна громада повинна мати академічний ліцей.
«Проблемою буде те, що для багатьох громад непросто прийняти цей факт, змиритись з ним і зрозуміти. В громадах, які знаходяться навколо великих міст, не буде свого академічного ліцею. Це означає, що діти з цих громад будуть їздити в місто, якому доведеться створювати умови для їхнього проживання, харчування і так далі. Тому необхідно запропонувати чітку модель, як це фінансуватиметься. Чи будуть це робити навколишні громади, або ж це буде передбачено в освітній субвенції таким чином, що ліцеї, які приймають дітей з сусідніх громад, отримували гроші субвенції не лише на оплату праці вчителів, але й на проживання дітей і так далі... Це ще відкрите питання, на яке, сподіваюсь, ми разом зможемо пошукати відповіді», - зазначив Дмитро Завгородній.
Буде - три основні типи закладів: початкова школа, гімназія, ліцей. Кожна з установ має свій рівень: початкова - перший (1-4 класи), гімназія - другий (5-9 класи), ліцей - третій (10-12 класи). Кожен з рівнів ще поділено на два цикли: адаптаційний та основний. Це важливий поділ. Саме з його урахуванням мають будувати навчальні програми, щоб підтримати учня, допомогти йому міцно стати на ноги, розкрити здібності, таланти.
Вимоги щодо створення ліцеїв
Законодавство визначає вимоги до створення ліцеїв. У 2021 році було прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв для запровадження якісної профільної середньої освіти”, у якому було визначено вимоги для започаткування та проведення освітньої діяльності комунального ліцею. Засновник ліцею має забезпечити:
- функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти;
- функціонування ліцею як окремої юридичної особи, відокремленої від початкової школи та гімназії, крім випадків, визначених цим Законом;
- забезпечення здобуття учнями профільної середньої освіти відповідно до профілів навчання з навчальним навантаженням та з можливістю обрання учнями навчальних предметів (інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів) в обсягах, що визначаються законодавством;
- створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища відповідно до вимог законодавства;
- підвезення (у разі потреби) учнів і педагогічних працівників до закладу освіти (місця навчання, роботи) та у зворотному напрямку до місця проживання (за потреби) на відстань, що визначається законодавством;
- забезпечення проживання учнів у пансіонах у разі, якщо час їхнього доїзду до ліцею буде більше норми, визначеної законодавством;
- забезпечення учасникам освітнього процесу вільного і безоплатного бездротового доступу до мережі Інтернет із характеристиками, що відповідають вимогам законодавства, у приміщеннях закладу освіти, зокрема у пансіоні;
- забезпечення здобувачів освіти харчуванням.
Водночас у статті 35 Закону України “Про повну загальну середню освіту” зазначається, що за рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти.
Рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання ліцею приймає його засновник, який затверджує його статут. Комунальні ліцеї можна створювати одночасно кількома громадами-засновниками. Ліцей залежно від засновника може бути державним, комунальним, приватним чи корпоративним. Водночас, Положення про ліцей передбачає, що за рішенням засновника ліцей може забезпечувати також здобуття початкової освіти, базової середньої освіти.
Зарахування дітей до державних, комунальних і корпоративних ліцеїв для здобуття профільної середньої освіти (9-11(12) класи) відбувається на конкурсних засадах. Конкурс може не проводитися, якщо кількість поданих заяв про зарахування не перевищує загальної кількості вільних місць у відповідних класах. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних і комунальних ліцеїв врегульовано наказом МОН №367 від 16 квітня 2018 року. Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до приватних і корпоративних ліцеїв визначає засновник (засновники).
Освітній процес у ліцеї організовується відповідно до законодавства та освітньої програми (освітніх програм), схваленої педагогічною радою та затвердженої керівником ліцею. Спрямування (академічне, професійне) здобуття учнями профільної середньої освіти визначається освітньою програмою ліцею.
У випадку необхідності ліцей може забезпечувати здобуття початкової і базової середньої освіти. Якщо комунальний ліцей забезпечує здобуття початкової освіти та або базової середньої освіти, за ним закріплюється територія обслуговування у встановленому законодавством порядку; за ліцеями будь-якої форми власності, котрі забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти, територія обслуговування не закріплюється.
Ліцей може мати у своєму складі внутрішні структурні підрозділи: позашкільний підрозділ; пансіон; кафедри з окремих освітніх галузей, навчальних предметів (інтегрованих курсів); лабораторії; підрозділи з питань інноваційної діяльності; інші внутрішні структурні підрозділи.
ст.32 Закону України « Про повну загальну середню освіту» визначає, що мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.
Для започаткування та проведення освітньої діяльності комунального ліцею засновник має забезпечити відповідність такого закладу освіти вимогам, що визначені цим Законом, положенням про ліцей та ліцензійними умовами, у тому числі щодо:
- функціонування не менше двох класів за трьома профілями навчання на рівні профільної середньої освіти (протягом 10-12 років навчання учнів);
- функціонування ліцею як окремої юридичної особи, відокремленої від початкової школи та гімназії, крім випадків, визначених цим Законом.
Окремо хочемо акцентувати увагу на те, що відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» початкова школа функціонує як окрема юридична особа, або структурний підрозділ гімназії.
За рішенням засновника ліцей може також забезпечувати здобуття базової середньої освіти та, як виняток, здобуття початкової освіти.
З метою забезпечення профільною освітою дітей нашої громади Світловодською міською радою було прийнято ряд рішень, щодо створення профільних ліцеїв, а саме : КЗ «Ліцей «Перспектива» Світловодської міської ради» та КЗ «Ліцей сучасної освіти «Інтелект» Світловодської міської ради».
В разі не приведення до ліцензійних вимог структури вищезазначених ліцеїв, їх існування стоїть під загрозою, а діти старших класів нашої громади змушені будуть отримувати профільну освіту в сусідніх громадах, які дотримаються ліцензійних вимог.
Щодо законодавчого поля, то готується новий Державний стандарт профільної старшої школи (ДСПСШ) відповідно до Концепції НУШ, який, сподіваємось, допоможе і узгодити деякі проблемні питання перехідного періоду від освіти знань до освіти вмінь і навичок.
