Зупинимо туберкульоз разом!
Туберкульоз – одне з найзагрозливіших захворювань людей, тварин та птахів. Хвороба веде себе агресивно, вражає всі вікові та соціальні групи населення.
Джерело інфекції:
- людина, хвора на «відкриту» форму туберкульозу людина;
- понад 55 видів тварин, в т.ч. сільськогосподарських;
- 25 видів птахів та риб
- заражені продукти тваринного і рослинного походження,
- ґрунт, органічні і неорганічні речовини, в яких живуть, розмножуються та зберігаються збудники туберкульозу.
Збудники туберкульозу є одними з найбільш стійких у навколишньому середовищі мікроорганізмів. У річковій воді можуть жити до 5 місяців, у ґрунті – від 3 місяців до 1-2 років, на одязі, предметах – протягом багатьох місяців.
Шляхи передачі інфекції:
повітряно-крапельний. Зараження відбувається через мокротиння при кашлі, чханні, розмові (хворий з мокротинням виділяє 15-20 млн мікобактерій в день). Вважається, що 1 хворий за рік може інфікувати 10-15 осіб;- повітряно-пиловий (на відкритому повітрі зараження через пил практично не можливе, оскільки бактерії туберкульозу швидко гинуть під дією сонячного світла. Інфікування найчастіше відбувається у житлі хворого);
- харчовий (якщо при вдиханні достатньо 1-2 бактерій для інфікування людини, то через споживання зараженої продукції потрібно сотні мікробів)
- контактно-побутовий. Зараження відбувається через речі, забруднені мокротинням хворого.
Основні симптоми захворювання:
- кашель понад 2 тижні;
- підвищена температура тіла;
- утруднене дихання;
- біль у грудях;
- поганий апетит;
- постійна слабкість;
- безпричинна втрата ваги;
- підвищена пітливість, особливо вночі;
- наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі.
На ранніх стадіях хвороби кашель може бути відсутній.
Локальні симптоми позалегеневого туберкульозу:
- припухлість лімфатичних вузлів (іноді свищі з гнійним виділенням);
- біль та припухлість суглобів;
- головний біль (при туберкульозному менінгіті);
- ригідність задніх шийних м’язів;
- кров у сечі;
- сонливість.
Усі ці симптоми можуть бути проявами й інших захворювань.
Що потрібно робити? Якомога швидше зверніться до лікаря. Щоб діагностувати хворобу необхідно дослідити мокротиння на наявність бактерій туберкульозу та провести рентгенографію органів грудної клітки. Своєчасне виявлення захворювання має велике епідеміологічне значення, тому що після встановлення діагнозу хворому негайно призначають лікування. Поширення інфекції зводиться до мінімуму через 6-8 тижнів після початку лікування, заразливість хворого знижується в десятки разів.
Туберкульоз може бути невиліковним, якщо перервати лікування, вживати протитуберкульозні препарати хаотично чи зловживати алкогольними напоями, наркотичними засобами. За таких умов бактерії туберкульозу інтенсивно розмножуються в організмі та виробляють спеціальні речовини, які протидіють протитуберкульозним препаратам, результатом чого є розвиток хіміорезистентного туберкульозу.
Профілактика туберкульозу Розрізняють специфічну (вакцинація, хіміопрофілактика), санітарну та соціальну профілактики.
Вакцинація та ревакцинація вакциною БЦЖ є дієвим методом профілактики туберкульозу. Первинна вакцинація здійснюється здоровим доношеним новонародженим дітям на 3-5 день життя. Ревакцинації підлягають діти з від’ємною реакцією Манту. Перша ревакцинація виконується в 7-річному віці, друга – в 14 років.
У профілактичних цілях варто дотримуватись і загальних правил – повноцінне збалансоване харчування, здоровий спосіб життя, режим роботи та відпочинку тощо.
Олександрійське районне управління
Головного управління Держпродспоживслужби
в Кіровоградській області
