28 квітня — Всесвітній день охорони праці
Охорона праці в умовах викликів воєнного часу: працювати безпечно — право кожного
Щороку 28 квітня у всьому світі відзначають Всесвітній день охорони праці — день, покликаний привернути увагу до безпеки на робочих місцях, гідних умов праці та збереження життя і здоров’я працівників. Цьогоріч він має особливе значення для України, яка живе в умовах повномасштабної війни.
Робота під обстрілами — нова реальність
Поняття «небезпечна праця» в Україні набуло зовсім іншого змісту. Тисячі працівників щодня ризикують життям — від енергетиків, які відновлюють електропостачання після атак, до водіїв, медиків, освітян, які працюють у прифронтових зонах.
Однак навіть далеко від лінії фронту працівники зіштовхуються з ризиками: повітряні тривоги, загроза ракетних ударів, стрес і емоційне виснаження. У таких умовах ефективна система охорони праці є не просто формальністю, а інструментом виживання.
Закон — на стороні працівника
Незважаючи на війну, трудові права українців залишаються чинними. Роботодавці зобов’язані забезпечити безпечні умови праці, а також:
організовувати евакуацію у разі небезпеки;
обладнувати укриття або забезпечити доступ до них;
проводити інструктажі з цивільного захисту та охорони праці;
підтримувати психологічне здоров’я працівників.
Міністерство економіки України, Держпраці та місцева влада розробляють спеціальні рекомендації для підприємств у період воєнного стану. Профспілки, громадські організації та волонтери також відіграють важливу роль у підтримці трудових колективів.
Міжнародна організація праці (МОП) закликає у 2025 році сфокусуватися на адаптації систем охорони праці до нових реалій — від дистанційної роботи та емоційного вигорання до захисту робітників у зонах підвищеного ризику.
Для України це також питання післявоєнного відновлення: створення нових робочих місць, повернення ветеранів до праці, модернізація умов на підприємствах, інклюзивність та психосоціальна підтримка.
Та не менш важливо свідомий вибір самого працівника., зокрема дотримання інструкцій, своєчасне проходження навчання, уважність до свого здоров’я та колег — це те, що рятує життя.
Вшановуючи тих, хто загинув на робочому місці, пам’ятаємо головне — життя людини завжди понад усе.
Сьогоднішні виклики — це також можливість створити нову культуру безпеки праці, гідну відновленої України.
