Вічна Слава Захисниці України — Юлії Зубченко
8 травня 2022 року, внаслідок авіаційного удару по бункеру заводу «Азовсталь» у місті Маріуполь, загинула військова медикиня, Національної гвардії України — ЗУБЧЕНКО Юлія Володимирівна.
Юлія народилася 12 січня 1995 року у місті Світловодськ Кіровоградської області. Навчалася у Світловодському навчально-виховному комплексі "Гімназія № 4", після чого здобула фах фельдшера у Кременчуцькому медичному коледжі.
Перші кроки у професії зробила у селі Бакумівка Миргородського району на Полтавщині, де очолювала фельдшерський пункт. Паралельно здобувала вищу освіту у Харківському національному фармацевтичному університеті. У 2019 році отримала диплом провізора.
У грудні 2020 року Юлія підписала контракт із Національною гвардією України й приєдналася до окремого загону спеціального призначення «Азов». Серед побратимів мала позивний «Сирена». Її бронежилет прикрашав напис: «Холодний розум, палке серце».
Юлія мріяла про мирне життя: планувала купити квартиру в Маріуполі й перевезти туди сина Артема, щоб той пішов у школу. Але з початком повномасштабного вторгнення Росії вона залишилася в Маріуполі, допомагала пораненим, рятувала життя під безперервним вогнем ворога.
Попри прохання рідних виїхати за кордон, Юлія твердо обрала залишитися з побратимами. У кінці березня 2022 року отримала контузію під час евакуації поранених. Її підрозділ перемістився на територію заводу «Азовсталь», де вона до останнього виконувала свій обов’язок військової медикині.
15 квітня 2022 року під час прориву на територію «Азовсталі» загинув коханий Юлії — Андрій "Шегі" Припишний.
8 травня 2022 року Юлія Зубченко загинула під час авіаційного бомбардування бункера, де було розташовано польовий шпиталь. Їй було лише 27 років.
Лише через рік — 10 березня 2023 року — Світловодськ зустрів свою Героїню на щиті.
За особисту мужність, самовіддані дії в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Юлія Зубченко була посмертно нагороджена орденом «За мужність» III ступеня.
Юлія залишила по собі світлу пам’ять, гідність і приклад справжнього героїзму. Її син Артем зростає під опікою дідуся і бабусі.
Герої не вмирають. Вічна Слава Захисниці України!
