4 червня — День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України
Сьогодні Україна схиляє голову в скорботі та глибокій пошані перед найболючішою втратою — нашими дітьми, чиє життя було обірване війною.
4 червня — день, коли ми не просто згадуємо. Ми свідчимо. Ми тримаємо цю правду живою в серці кожного українця.
У цей день ми згадуємо не просто імена. Ми згадуємо маленькі мрії, голоси, що більше не звучатимуть, малюнки на зошитах, недочитані казки, перші кроки й останні обійми. Ці діти не мали бути героями війни. Вони мали жити. Але російська агресія забрала в них дитинство, безпеку й життя.
Сотні понівечених доль, тисячі зламаних родин, спустошені класи, іграшки на згарищах. Це — не статистика. Це — трагедія нації. Вона болить кожному, хто здатен відчувати.
Українські діти стали жертвами, свідками і символами. Символами мужності й втрати. Їхні очі, закарбовані в пам’яті, — наш дороговказ: ми не маємо права забути. Не маємо права зупинитися.
Ми продовжуємо боротьбу — заради кожного хлопчика і кожної дівчинки, які не дожили до перемоги.
Ми будуємо майбутнє, щоб воно більше ніколи не було зруйноване вибухами.
🕯 Схилимо голови. Помовчімо. І зробімо все, щоб більше жодна дитина в Україні не гинула через війну.
Вічна пам’ять невинним маленьким янголам. Слава Україні.
